Важливо щоб Ви мали для свого навчального матеріалу визначене місце, і, щоб у Вашому розпорядженні було приміщення, в якому Ви будете проводити заняття (уроки).

Якщо Ви вже визначилися з певним розташуванням, воно ні в якому разі не повинно більше змінюватися, для того, щоб дитина добре орієнтувалася і знала, в якому місці можна знайти окремі предмети. Це гарна нагода наглядно продемонструвати дитині основне правило: „Кожна річ має своє місце”.

Полиці (стелажі) повинні виглядати красиво і охайно. Дитина має навчитися прибирати навчальні предмети на їх визначене місце, якщо вони їй більше не потрібні. Таким чином вона вчиться уважно поводитися з речами.

Я вважаю, що полиця з чотирма, п’ятьма відділеннями найкраще підходить для розміщення навчального матеріалу. Якщо в ній передбачені ролики, то після використання її дуже зручно переставити в любе інше місце.

Власне Монтессорі – матеріал, як і всі інші предмети, що використовуються в процесі навчання, вибираються і формуються таким чином, щоб дитина, виконуючи завдання, відразу ж розуміла чи при цьому вона робить помилки чи ні, і яким чином вона може їх уникнути.

Незважаючи на це, було б помилково вважати, що дитина, займаючись цим матеріалом, сама всьому вчиться. Нею потрібно керувати, як вказано в окремих лекціях. ( Як вести урок? Що таке презентація матеріалу?).

Якщо Ви щось пояснюєте дитині, то намагайтеся обходитися мінімумом слів і рухів. Маленькій дитині важко зрозуміти і засвоїти довге пояснення. Її потрібно повільно ознайомлювати з новим завданням і дозволяти використовувати навчальний матеріал до того, як їй стане зрозумілим його правильне застосування. Не псуйте дитині радість пізнання чогось нового, про що Ви їй так багато розповідали. Краще, якщо вона сама дослідить предмет і потім Вам розповість, що вона робила.

Майте терпіння!

Те, що Вам здається легким, не обов’язково є природно легким для трирічної дитини. Роль Монтессорі- вчителя – це роль спостерігача. Якщо мама бачить, що дитина щось неправильно робить, то їй хотілося би негайно забрати з рук роботу зі звичними словами: „Підійди, я допоможу тобі”. Будьте стриманими!

Дозвольте дитині самій розібратися, в чому її помилка; їй це неодмінно вдасться. Під час уроків все повинно відбуватися по можливості спокійно.

Це не означає, що повинна панувати абсолютна тиша, проте атмосфера в приміщенні повинна сприяти зосередженню і навчанню.

Ви не повинні, наприклад, іншим дітям із сім ї дозволяти гратися в цей момент навчальними предметами і все перевертати догори ногами.

Перш ніж Ви почнете, поясніть дитині, що Ви хочете з нею вчитися.

В перший день покажіть їй два або три предмети і дозвольте їй ними займатися.

В кожен наступний день пояснюйте їй одне або кілька нових завдань і дозволяйте їй також займатися тими завданнями, які Ви вже показали їй в попередні дні.

Під час уроків у полі зору повинні бути тільки ті навчальні предмети, якими дитина може займатися в даний момент. Речі, які дитина переросла повинні бути прибрані і до важчого робочого матеріалу не додаватися. Керівну роль постійно передавайте дитині, керуйтеся її інтересами і уміннями.

Дитина має вирішувати, чим вона хоче займатися, чи вона хотіла б повторити завдання, чи перервати його. Проте кожне завдання мусить бути виконаним перш ніж матеріал остаточно буде прибраним на місце. Дитина не може просто перестати його виконувати, тому що в неї нема більше бажання.

Витримка належить до самодисципліни!

Спочатку дитина повинна використовувати „навчальний матеріал” тільки під час уроків і під наглядом. Вона не повинна у будь-який час ним гратися.

Якщо її не навчити, що матеріал використовується тільки у визначений час і з визначеною метою, то дитина не буде його більше сприймати як навчальний матеріал. Якщо Ви таким чином працюєте якийсь час разом, то одного дня Ви досягнете того, що Ваша дитина зможе правильно обходитися з усіма предметами. Тоді, і тільки тоді, Ви можете дозволити їй займатися ними тоді, коли вона цього захоче.

Навчання може відбуватися в дитячій кімнаті, або також в любому іншому пристосованому для цієї мети приміщенні.

Для практичних вправ пропонується кухня, особливо, якщо Вам потрібна вода, чи інші вправи (миття, приготування) при яких не обходиться без забруднень.

Для цих практичних занять Вам не обов’язково притримуватись якогось певного часу, якщо Ви, наприклад, саме витираєте пил, це є найсприятливіший момент, щоб познайомити Вашу дитину з цим завданням.

Ви не повинні щоденний час навчання розтягувати більше, як на півтори-дві години, але, по можливості, починати треба в один і той же час.

Проте в перші два тижні, а також, якщо Ви працюєте з дуже маленькою дитиною – 45 хвилин достатньо. Час уроків збільшуйте поступово.

Ви повинні намагатися відчувати, коли настає час, щоб закінчити. Краще закінчити навчання тоді, коли дитина ще з радістю займається справою, аніж повідомляти про закінчення уроку після того, як у неї вже нема ніякого задоволення.

Якщо Ви самі або Ваша дитина із-за якоїсь причини не схильні проводити урок,

спокійно пропустіть його в цей день, тому що він не повинен бути набридливим обов’язком. Ви повинні обоє насолоджуватися цими уроками спільного перебування і навчання  і отримувати від цього радість. Ви мусите звертати увагу на те, щоб не з’являлася нудьга. Якщо дитина нудьгує, то з точки зору Монтессорі, причина криється в тому, що вона неправильно ознайомлена із завданням. Діти дуже люблять повторення, але не тоді, коли вони перебільшені.

Якщо Ви дієте дуже повільно, дитина втрачає інтерес, а якщо темп зашвидкий, вона може не все нове зрозуміти. 

Весь представлений у моїй книзі „Монтессорі - ключ до світу” матеріал Ви можете відносно легко виготовити. Можливості для вправ у практичному житті безмежні. Пам’ятайте про те, що дитина багато чому навчається методом копіювання. Пояснюйте їй речі і події так, як Ви їх щоденно бачите в своєму нормальному середовищі. Таким чином дитина одержить більше розуміння свого навколишнього світу і осмислено прийме його.

Від Вас залежить, чого дитина навчиться!

В Монтессорі – класах, в робочих приміщеннях, які ми при оформленні домашньої навчальної кімнати повинні брати за приклад, все відповідає зросту і потребам дітей. Наші квартири, навпаки, облаштовані для дорослих і ми часто забуваємо, як важко дитині в них орієнтуватися.

Речі, з якими  „спілкується „ дитина повинні бути для неї легко доступними і не дуже великими, для того, щоб полегшити її навчання і працю з ними.

Є багато можливостей облаштувати дитячу кімнату так, щоб це відповідало Вашим цілям. Ви можете купити вживані стіл, крісло, етажерку і відповідно переобладнати їх. Дитячий стіл з нечутливою стільницею можна, наприклад, також легко змайструвати самому, якщо підібрати відповідну фурнітуру.

Для вправ у практичному житті купіть дитині фартух, щітку для килима, бахромчастий віничок ( для змахування пилу), мітлу, губку і совок для сміття – всі ці предмети не іграшкові, а правильної величини.

Для навчальної кімнати Вам потрібні дитячий стіл і дитяче кріселко, обоє по можливості легкі, щоб дитина без напруження могла їх переносити;

Шафа або етажерка – усі полиці відкриті і мають бути легко досяжні для дитини; кусок клейонки, яким Ви зможете накривати стіл при роботі з матеріалами, які можуть забруднити стільницю або пошкодити її;

Засоби для витирання (дитині) під час виконання практичних вправ;

Низько прикріплені гачки для одягу; низькі шухляди для одягу, що часто використовується.

ВПРАВИ У ПРАКТИЧНОМУ ЖИТТІ

За допомогою вправ у практичному житті дитина повинна навчитися правильно поводитися з речами, які вона щодня знаходить у своєму оточенні. Щоденна домашня робота є для нас рутиною, яку просто виконати, а для дитини це щось нове і збуджуюче. Як часто ми лаємось, наприклад, якщо дитина з гуркотом закриває шухляду; а чи можемо ми знайти час, щоб їй показати, як це правильно робити? Тільки після того, як дитина зможе обходитися з речами, які належать до її домашнього середовища, вона є достатньо зрілою, щоб переходити до важчих завдань.

  Дитина повинна спостерігати за Вами при щоденному догляді за квартирою та іншими роботами, що виникають у домашньому господарстві. Покажіть їй, що все повинно бути в порядку і чистоті і дозвольте їй Вам допомагати. Маленькі діти охоче наслідують дорослих і їх очі світяться радістю від поливання квітів, заправляння ліжка і витирання пилу.

   Діти охоче працюють руками. Це дуже важливо для їх розвитку. Дитина може вчитися сама піклуватися про свою кімнату і свої особисті речі. Доручайте їй деякі види робіт, за які вона повністю відповідатиме сама ( спорожнити кошик від паперу, прибрати свою власну кімнату, розмістити покупки). Дайте їй зрозуміти, що ці завдання вона виконує тому, що це є її обов’язком, а не тому, що за це вона може отримати винагороду.

    Наші діти повні енергії. Ми повинні її використовувати у правильному напрямку.

Підготувала Монтессорі-педагог  Марія Малишко.