Закон праці.
М.Монтессорі вдалося довести, що психіка дитини, її духовний світ формується саме через концентрацію уваги при виконанні певної роботи. Вона назвала цей період нормалізацією дитини. Саме ця праця допомагає дитині стати самим собою, дає їй змогу бути активною. Але завжди слід розуміти, що поняття роботи для дитини і дорослого абсолютно відрізняються. Діти використовують оточуюче середовище щоб удосконалити себе. А дорослі працюючи вдосконалюють середовище. Для дитини важливий процес роботи, а для дорослого – кінцевий результат.
Цивілізований світ не надто сприяє розвитку людини, оскільки він значною мірою вже штучний.
Тому дорослі повинні зробити все можливе, щоб, нехай штучно, але створити дитині середовище, яке постійно стимулюватиме її саморозвиток.
Закон незалежності.
Кожна дитина має абсолютно природне бажання бути незалежною і саме це почуття дає їй можливість дослухатися до свого внутрішнього Провідника, який веде дитину шляхом саморозвитку.
Закон розвитку уваги.
Коли дитина починає звертати увагу на окремі предмети, їй потрібен спеціальний дидактичний матеріал (матеріал Монтессорі).Чим більше вона працює з ним, тим більше дізнається про його можливості. Їй хочеться зазирнути ще далі. Інтерес, який підштовхує дитину до інтелектуального розвитку , зміцнює інтерес, базований на примітивних імпульсах зацікавленості. Дитина вчиться фіксувати увагу, відповідно стає самостійнішою, врівноваженішою, контролює свої дії.
Закон розвитку волі.
Монтессорі визначила три ступені розвитку волі дитини:
Дитина починає повторювати дію. Це трапляється тоді, коли увага дитини концентрується, а потім поляризується. Схема – найвищий ступінь концентрації уваги. При цьому дитина із задоволенням декілька разів повторює одні й ті самі вправи. Для дорослого це нецікаво. Але дитина відчуває, що стає незалежною, бо оволодіває своїми рухами, контролює свої дії сама.
Дитина обирає самодисципліну як спосіб життя (взяти матеріал, поставити його на місце).Це поняття, на відміну від традиційної школи, характеризується величезною активністю, а не нерухомістю. На цьому рівні творчо використовує свої можливості, відповідає за свої вчинки і вміє користуватися свободою, знає її ліміти.
Поняття слухняності. Це абсолютно природне бажання дитини слухатися. Монтессорі говорить не про сліпу слухняність, яка тільки руйнує особистість, вражаючи її гідність. Йдеться про природну суть людини, яка дає їй змогу співіснувати з природою і суспільством.
Закон розвитку розуму.
Початком інтелектуального розвитку дитини можна вважати усвідомлення різниці (вміння розрізнювати та зіставляти). Найприроднішим шляхом це робиться на сенсорному рівні ( червоні штанги, блоки циліндрів, рожева вежа...)
Закон розвитку уяви та творчості.
Монтессорі вважала, що ці поняття природно закладені в кожній дитині при встановленні взаємодії з оточуючим середовищем. Тому воно має бути гармонійним, красивим. реальним. Окрім того дитині потрібна свобода вибору.
Закон емоційного та морального розвитку.
Початок цьому закладає материнська любов.
Саме любов матері пробуджує внутрішні почуття.
Для формування емоційної та моральної зрілості дитини потрібно розвинути не тільки внутрішнє бажання любити, але й моральність. А для цього потрібно, щоб у середовищі, яке оточує дитину чітко розрізняли добро і зло.
Закон сенситивних періодів. Монтессорі визначила їх так:
від народження до 3 років – несвідоме зростання, накопичення інтелекту та емоційний розвиток, який відбувається завдяки всотую чому розуму;
у віці від 3 до6 років дитина переходить від несвідомого до свідомого сприйняття;
наступні три роки час набуття академічних та соціальних навичок;
у віці з 3 до9 років дитина вивчає світ як в періоді з 0 до 3 років, але вже на свідомому рівні.
Підготувала Монтессорі-педагог Марія Малишко.
| 
