Метод Монтессорі використовується уже протягом ста років і успіх його продовжує зростати. Підрахунки вказують, що більш ніж 5 тисяч шкіл в США – враховуючи 300 загальноосвітніх і деякі вищі школи використовують програму Монтессорі. В Торонто 2,5 млн. жителів і 288 Монтессорі – шкіл. Це показник того наскільки в Канаді потребують педагогіки „ вільного виховання”. Творці глобальної пошукової системи Google – монтессоріанці, принцеса Діана була Монтессорі педагогом. В Англії із всіх базових шкіл для дітей 4-12 років 20% складають школи Монтессорі, у Голландії – 40%. В країнах бувшого союзу система створена італійським педагогом Монтессорі була у 1926 році заборонена і забута майже на 70 років. А між тим, педагогічна система здатна виховувати людей нової економічної формації незалежних, впевнених у собі, успішних, здатних мислити більш широко і масштабно.
Батьки розуміють, що вона дає набагато більше, аніж ігри в ляльки і машинки.Це не мода, а тверезий прорахунок, що вкладати сили і гроші треба у своє майбутнє.
Безумовно батьків приваблює і основна риса методики – безмежна віра в унікальність і неповторність кожної дитини, зі своїм особистісним планом розвитку, своїм ритмом і часом засвоєння навколишнього світу.
Тому Монтессорі-вчитель дає можливість дитині пізнавати світ у своєму власному темпі, самій вибирати ті чи інші матеріали для роботи.
А поле для діяльності дитини в групі Монтессорі безмежне!
Для цього створене, так зване, підготовлене середовище, яке допомагає дитині систематизувати свої знання про світ через взаємодію з матеріалами, які знаходяться в п’яти зонах розвитку: вправи у практичному житті, сенсорна, мовна, математична зони, а також область космічного або природничого навчання. Марія Монтессорі створила унікальний дидактичний матеріал, який допомагає кожній дитині (здоровій, інваліду, обдарованій) оволодіти письмом, читанням, здатний вкласти в розуміння дитини складні, навіть для дорослого, математичні поняття, знання мови, історії, природничих наук. Які діти в Монтессорі – освіті?
Славні. Дуже самостійні. З почуттям власної гідності. Вони вміють аргументовано обґрунтувати свою думку, свою точку зору. Вони повноцінні люди, кожен із них – особистість і індивідуальність, навіть якщо це інваліди. Марія Монтессорі була переконаною християнкою і вірила, що діти є творінням Бога і ми повинні прийняти їх такими, якими вони є і повинні поважати їх унікальність.
Рефлексивне коло
Кожен ранок заняття розпочинається загальним колом, який дорослі називають рефлексивним, тому що він дає дитині можливість осмислювати свої вчинки, фрагменти свого і чужого Я. Який Я? Що я люблю? Що роблю, коли мені боляче? Коли образа? Говорять по колу. Завжди одна людина. А інші слухають. Вчитель говорить після всіх. Можливість бачити очі, а не потилицю. Кожний знає – щоб ти не говорив, тебе обов’язково вислухають. Кожного дня діти вчаться відчувати не лише себе. Так спонтанно формується повага до чужої точки зору.
Ніхто по школі не літає, нікого не штовхає, безтямно не репетує. Двері в усіх= класах відчинені. Старші зустрічають молодших вранці, допомагають їм роздягнутися. Якщо ти запізнився – ніхто не робить тобі ніяких зауважень. Якщо не встиг поснідати вдома – в класі є зона кухні – можеш приготувати собі сніданок. Є в школі і діти-інваліди, на милицях, кілька дітей з паличками. Ніяких проблем з цього приводу не виникає. Навпаки, ставлення однолітків до них дружнє й уважне. Існує думка, що в школах Монтессорі вчаться дауни, аутисти.. Так, вчаться. Але вони почувають себе цілком комфортно. Загалом вихованці шкіл Монтессорі, йдучи до традиційних навчальних закладів, труднощів під час адаптації не відчувають. Вони:
- мають внутрішню мотивацію до навчання, мають прагнення самостійно вчитися і, як правило, стають кращими в класі;
- прагнення до порядку, культуру автономного існування;
- емоційну рівновагу, внутрішня дисципліна, основи регуляції поведінки, вміння робити вибір, не приймати ніяких ідеалів, окрім загальнолюдських;
- приймати реальні власні рішення в різних життєвих ситуаціях;
- здатність бути відповідальним за себе і своє оточення;
- вміння ефективно і ввічливо спілкуватися і цивілізовано вирішувати конфлікти;
- розпочинати роботу і доводити її до кінця, концентрація уваги.
Радісно вітаються з вчителем. Партнерські стосунки. Не мають знайомого нам з дитинства відчуття страху: раптом мене спитають, а я забув! Домашніх завдань, оцінок і щоденників немає. Рюкзаки набиті не підручниками, а всілякими цікавими предметами. Хтось приніс нову енциклопедію, хтось іграшку, хтось банку з жабами. Всі розглядають. Вчитель пропонує тому, хто приніс жаби підготувати для всіх проект. Радісний блиск в очах дітей!
На думку Монтессорі колективне виховання і навчання дітей по стандартних програмах подавляє індивідуальність і інтелектуальний розвиток окремої дитини.
|
